Верховна Рада України підтримала законопроєкт щодо змін у сфері вищої освіти. Він пропонує нові підходи в управлінні закладами, удосконалює механізм вступу та дає стимули для ефективної роботи ректорів. Документ напрацював та виніс на голосування Комітет ВРУ з питань науки, освіти та інновацій сьогодні, 12 листопада 2019 року. Важливо, що під час розробки проєкту закону депутати опрацювали та врахували пропозиції фахівців Міністерства освіти і науки.
“Ми дуже вдячні членам профільного Комітету за відкритість та готовність до співпраці. Адже сьогодні Міністерство постійно співпрацює зі стейкхолдерами вищої освіти та розуміє процеси, які відбуваються у вишах. Тому, знаючи як усе це відбувається на практиці, для нас дуже важливо, що депутати дослухалися до нашої думки та врахували її у поданому законопроєкті”, – зазначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.
Підтриманий депутатами законопроєкт передбачає зміни одразу до кількох Законів України – “Про вищу освіту”, “Про освіту” та “Про фахову передвищу освіту”. Тобто він запроваджуватиме точкові зміни за багатьма напрямами вищої освіти, однак найбільше з них стосуватимуться управління закладами, роботи ректорів та навчання студентів.
Наприклад, у проєкті розширюється поняття професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, – так звані регульовані професії. Під ними розуміється підготовка фахівців за спеціальностями, які передбачають особливо відповідальну роботу. Серед них – діяльність у правничій сфері, атомній енергетиці, медицині, військовій службі тощо.
Держава матиме більше важелів впливу на підготовку студентів за такими професіями: для них залишиться обов'язковим ліцензування спеціальностей та будуть запроваджені докладніші стандарти.
Велика частина законопроєкту стосується змін в управлінні вишами. Вони, перш за все, матимуть менше бюрократичних процедур під час ліцензування. Для цього скасовується ліцензування майже 100 спеціальностей, окрім тих, які належатимуть до “регульованих професій”.
Крім того, оскільки ця сфера має найбільше корупційних ризиків, увесь процес планується зробити електронним. Тобто кожен етап ліцензування проходитиме через прозорі електронні бази.
Набрання чинності законопроєкту також означатиме певні зміни для студентів. Вони нестимуть більшу відповідальність за недотримання академічної доброчесності: виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації зможуть стати причиною для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти. Тобто якщо у дипломній бакалаврській роботі виявлять плагіат, студент може не отримати диплом за результатами навчання.
Низка новацій чекатиме й на вступників. Для того, щоб розмежувати права та обов'язки абітурієнтів, під час зарахування з ними укладатимуть договір, де чітко виписуватимуть строк навчання, відповідальність кожної зі сторін тощо. Важливо, що укладати документ будуть як студенти-контрактники, так і ті, хто здобуватиме освіту коштом держави.
У проєкті також оновлюється перелік категорій вступників, які матимуть переваги при вступі. Вони закріплюються тільки за учасниками міжнародних учнівських олімпіад, Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор. Крім того, переваги матимуть військові, які проходять службу за контрактом. Новий закон відкриває для них можливість зарахування на військові спеціальності без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Цього року скористатися пільгою, а саме вступити до вишу за результатами іспитів, могли лише звільнені з військової служби та демобілізовані службовці.
Кандидати на ректорські посади будуть змагатися на виборах за своїми програмами. У разі перемоги ці програми ставатимуть частиною контракту з МОН з чіткими KPI, за якими визначатиметься ефективність їх роботи.
Далі законопроєкт має пройти друге читання і тільки після підписання Президентом набуде чинності.
Джерело: https://mon.gov.ua
Comments