У переддень нового навчального року 2019−2020 НВ розповідає, які новації чекають учнів шкіл, студентів і викладачів.
Навчання вдома
Вже з 1 вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання. Це може бути сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж.
При цьому переведення учня на навчання вдома можливе за заявою батьків і не потребує додаткового узгодження, як було раніше. Відповідні зміни, затверджені наказом Міносвіти, набули чинності 20 серпня 2019 року.
Однак діти, які отримують сімейне освіту, будуть чотири рази на рік проходити контроль опанованого матеріалу, щоб їх знання відповідали вимогам шкільної програми. Для цього учень повинен бути зарахований в певний навчальний заклад, який і відслідковуватиме його прогрес в навчанні.
Зарахування до екстернату або навчання з педагогічним патронажем передбачає більше вимог. Детальніше про особливості кожної з форм індивідуального навчання можна прочитати на сайті Міносвіти.
Скасування шкільної форми
У нинішньому навчальному році українським школярам вперше офіційно дозволили не носити шкільну форму. Відповідний указ у червні 2019 року видав президент Володимир Зеленський.
Таким чином, він скасував указ про шкільну форму, що діяв з 1996 року і виданий президентом Леонідом Кучмою.
Він залишався чинним, хоча ще більше року тому Міносвіти скерувало до шкіл офіційний лист з роз’ясненнями про те, що шкільна форма не є обов’язковою.
Жилети безпеки для молодших школярів
З 1 вересня в Україні набуде чинності правило, згідно з яким діти 1−4 класів зобов’язані в темний час доби відвудувати школу в спеціальних світловідбивних жилетах.
Прем'єр Володимир Гройсман заявляв, що жилети будуть індивідуальними і безкоштовними.
Рішення про те, щоб зробити учнів молодших класів більш помітними для водіїв і учасників дорожнього руху, було прийнято навесні 2019 року під час всеукраїнської координаційної наради з питань безпеки дорожнього руху.
Мережева освіта
У новому навчальному році школи вперше отримають можливість організовувати для учнів мережеві форми освіти — тобто окремі дисципліни можуть викладати не шкільні вчителі, а фахівці профільних організацій та установ культури, спорту тощо.
Така можливість передбачена положенням Міносвіти, яке набрало чинності в липні 2019 року.
Окремі уроки може проводити профільний гурток чи організація.
«Мережеве навчання може організовуватися як для всього класу (або групи) — коли в навчальному закладі, наприклад, немає вчителя, а окремі уроки може проводити профільний гурток чи організація з хорошими фахівцями, так і для окремих учнів, які вже десь додатково навчаються», — пояснила міністр Лілія Гриневич. За її словами, це розширить доступ дітей до різних ресурсів і можливостей, ефективно використовуючи їх час.
Запропонувати педраді школи впровадити мережеву форму навчання можуть як учні і батьки, так і педагогічні працівники або інші установи, які зацікавлені в такій співпраці.
Нові тести з української літератури
Навесні 2020 року школярі проходитимуть зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури, враховуючи нові обставини програми.
Зокрема, в неї внесені такі зміни:
достатньо прочитати лише 1-шу та 4-ту частини роману П. Мирного Хіба ревуть воли, як ясла повні;
з програми виключили Марусю Г. Квітки-Основ'яненка, Гайдамаки Т. Шевченка та Гімн І. Франка, однак додали повість Франка Захар Беркут;
у програмі більше немає обов’язкових творів Земля О. Кобилянської, Молюсь і вірю М. Рильського, Київ-традиція М. Зерова, Дитинство Ю. Яновського, Україна в огні О. Довженка, Залізний острів О. Гончара, Як добре те, що смерті не боюся я, О земле втрачена, явися! В. Стуса, Українське альфреско Л. Костенко;
тепер в розділ літератури ХХ століття входять: Камінний хрест В. Стефаника, Valse mélancolique О. Кобилянської, У теплі дні збирання винограду М. Рильського, Майстер корабля Ю. Яновського, Лебеді материнства В. Симоненка, Наша мова В. Голобородька, Модри Камінь О. Гончара, Господи, гніву пречистого В. Стуса, Два кольори Д. Павличка.
Обов’язкові щеплення
З 1 вересня 2019 року всі школярі та малеча, які відвідують дитячі садки, зобов’язані мати всі передбачені МОЗ щеплення — інакше вони зможуть навчатися тільки вдома. Садочок і школу відвідувати такі діти не зможуть.
Виняток — неможливість зробити щеплення за медичними показаннями. Якщо ж це лише позиція і погляди батьків, вони будуть зобов’язані перевести своїх дітей на домашнє навчання.
Оновлене меню в школах Києва
До кінця 2019/2020 року у всіх школах столиці планують запровадити оновлену систему харчування учнів. Йдеться про те, щоб дати дітям можливість обідати за принципом «шведського столу», вибираючи страви з регулярно оновлюваного здорового меню.
У нього мають входити декілька видів овочів і фруктів, м’ясні і рибні вироби, кілька видів напоїв, хлібобулочні вироби, кисломолочні продукти, гарячі перші страви і декілька видів гарнірів.
Таку ініціативу київської влади і фахівців по здоровому харчуванню навесні 2019 року вже почали тестувати в декількох столичних школах, і до кінця навчального року повинні поширити на всі середні навчальні заклади Києва.
Електронні учнівські для столичних школярів
З 1 вересня батьки київських школярів зможуть оформити електронні учнівські квитки для пільгового проїзду в транспорті.
Крім того, завдяки такому учнівському батьки зможуть через спеціальний транспортний додаток відстежувати переміщення дитини по місту.
Оформити електронний учнівський можна в особистому кабінеті киянина.
Оформити шкільний електронний квиток можна в особистому кабінеті киянина, вказавши всі необхідні дані про дитину. При цьому необхідно буде скористатися кваліфікаційним електронним підписом (КЕП, ЕЦП) або BankID.
Учнівський готують в декілька етапів: спочатку заявка потрапляє до навчального закладу, її перевіряють і підтверджують, після чого передають замовлення на друк учнівських квитків.
Усі електронні учнівські друкують за рахунок міського бюджету. У разі втрати квитка його можна буде замовити повторно, але за додаткову плату.
Освітній омбудсмен
У серпні 2019 року Кабмін офіційно призначив Сергія Горбачова, директора київської школи № 148, першим освітнім омбудсменом в історії України.
Його місія — захищати права тих, хто здобуває освіту, а також педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Таким чином, головним завданням Горбачова стане розгляд скарг від учнів, студентів і викладачів.
На розгляд кожної конкретної скарги у служби омбудсмена є не більше одного місяця. Потім омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість скарги і надає письмову відповідь про результати її розгляду.
Далі протягом п’яти робочих днів він повинен вжити заходів для відновлення і захисту порушених прав заявника.
Він може надати необхідні роз’яснення та рекомендації навчальним закладам та органам місцевого самоврядування, надати консультацію заявнику, а також представляти його інтереси в суді.
Підвищення зарплат педагогам
З 1 вересня зарплатні ставки виростуть на 10% у тих педагогів, чиї посадові оклади минулого року залишалися незмінними. Таке рішення в серпні 2019 року прийняв Кабмін.
Йдеться про педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти.
Крім того, з 1 січня 2020 року в рамках реформи оплати праці для педагогів зарплата всіх працівників освітньої галузі буде підвищена на рівень від 20% до 70%. Поетапне підвищення, згідно з липневою постановою Кабміну, триватиме до 2023 року.
Ціна контрактного навчання на популярних спеціальностях
У 2020 році може зрости вартість контрактного навчання на популярних спеціальностях — відповідне рішення готує Кабмін.
Проект постанови пропонує встановити граничну ціну, нижче якої виші не зможуть применшувати вартість навчання. Вона залежатиме від вартості підготовки студентів за рахунок держбюджету.
Мінімальна вартість контракту в 2020 році повинна становити 60%, в 2021 році — 70%, у 2022 році — 80% від середньої вартості підготовки одного студента за кошти державного бюджету.
Підвищення ціни контрактного навчання торкнеться насамперед популярних спеціальностей, в яких ринок праці не відчуває дефіциту. Це філологія, економіка, політологія, психологія, соціологія, журналістика, менеджмент, маркетинг, право, міжнародні відносини, медицина, ветеринарія та інші.
Новий іспит для іноземних студентів
Починаючи з 2020 року всі іноземні студенти після закінчення першого курсу в українських вишах здаватимуть ЗНО з тієї мови, якою проходять навчання.
Як пояснили в Міносвіти, така ініціатива — результат численних скарг студентів-іноземців, а також посольств іноземних держав на якість викладання іноземними для їхніх громадян мовами — російською та англійською.
При цьому студенти, які навчаються англійською мовою і мають міжнародні сертифікати типу IELTS, TOEFL, Cambridge Certificate з рівнем знань не менше В1, здавати англійську не будуть. Їх сертифікат буде автоматично враховуватися як успішно складений іспит.
Новий закон про коледжі й технікуми
З 1 січня 2020 року набере чинності прийнятий парламентом і підписаний президентом закон Про передпрофесійну вищу освіту, який вперше врегулював роботу технікумів і коледжів.
Він передбачає декілька нововведень.
По-перше, з 2020 року коледжі не набиратимуть студентів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст — тільки на молодшого бакалавра.
По-друге, не буде обмежень вікових та пов’язаних з раніше отриманою освітою для вступників на бюджет. Тобто навіть дорослі люди зможуть змінити професію за бюджетні кошти. Крім того, для них буде передбачена можливість вступати не за результатами ЗНО, а здавати необхідні іспити в самому закладі.
По-третє, зміниться фінансування — держава буде покривати здобуття повної загальної середньої освіти за тими спеціальностями, які мають особливу необхідність.
Нарешті, коледжі отримають корпоративне управління — в кожному з них буде створено наглядову раду, що працює над стратегією розвитку закладу та здатна вплинути на керівництво коледжу в разі виникнення проблем. Термін перебування директора коледжу на посаді буде обмежено, а вибиратимуть його голосуванням колективу.
Джерело: https://nv.ua
Comments